Вано-франківський національний технічний університет нафти І газу на правах рукопису киба леся миколаївна - страница 6


Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що витрати з утримання виробничих запасів на газовидобувних і газотранспортних підприємствах, протягом досліджуваного періоду, збільшилися суттєво. Найбільшого зросту зазнали втрати від зносу, що свідчить про тенденцію росту зайвих запасів. Суттєво зросли витрати на зберігання виробничих запасів. Частка утримання запасів, протягом досліджуваного періоду, на газовидобувних підприємствах знаходиться в діапазоні 19-30% і на газотранспортних підприємствах — 13-27% від обсягу середньорічних інвестицій виробничих запасів.

Серед сучасних інновацій в складських господарствах газовидобувних та газотранспортних підприємств можна пропагувати розподільчі центри, аспектом оптимізації в діяльності яких є: по-перше, кооперація МТР між логістичними платформами напрямів діяльності. Це дозволить оперативно маневрувати МТР у разі непередбачуваних відмов на технологічних об’єктах тощо. По-друге, спеціалізація МТР за товарними групами для кожної логістичної платформи напрямів діяльності, що дозволить запровадити функцію контролю за оптимальною (нормативною) величиною виробничих запасів на складах. При організації управління складом доцільним було б створити «Інструкцію розміщення товару на складі», якою передбачити розподіл МТР за напрямами використання у виробництві, як передбачено у розробленій класифікації.

Стосовно тактики ведення раціонального складського господарства можна зазначити, що вона охоплює рішення таких завдань: оперативна обробка всієї необхідної документації та якісний відпуск МТР споживачам, постійна підтримка в робочому стані складського устаткування, ремонт устаткування та ухвалення рішення про його доцільність.

Відслідковуючи тенденцію організації роботи досліджуваних підприємств у сфері управління виробничими запасами, зазначимо, що складські господарства в своїй діяльності до цього часу використовують пасивну систему [73, с. 35], коли структури-споживачі IV рівня своїми силами та засобами одержують МТР та привозять зі складів служби забезпечення в цехові комори або на виробничі дільниці. Відпуск МТР зі складів за такою системою здійснюється спонтанно, за одиничними запитами. Крім того, кожний структурний підрозділ утримує експедиторів та робітників, підйомно-транспортні засоби для привозу та розвантаження МТР.

З метою належної організації впровадження функції планування у роботу складських господарств, при якій МТР зі складів будуть доставлятися в централізованому порядку згідно заздалегідь взаємно погодженими календарними графіками на основі планів потреб, удосконалить внутрішню діяльність служб матеріально-технічного забезпечення та дозволить знизити витрати в цілому на підприємствах. Так на етапі реорганізації роботи складських господарств необхідно розробити бізнес-план, який у своїх розділах має торкнутися питання створення парку автомобільної техніки, розробки логістичних карт-маршрутів, кадрового забезпечення.

Встановлені нормативи виробничо-експлуатаційного запасу за діючими правилами ведення складського обліку, мають знайти відображення в картках складського обліку матеріалів. Облік МТР на складах здійснюється за допомогою спеціальної картотеки — системи карток складського обліку матеріалів за типовою формою № М-12, затвердженою наказом Мінстату України від 21.06.98 р. № 193 [10, с. 60]. У картках проставляються ціна, номенклатурний номер, назва, розмір та марка конкретного МТР, одиниця виміру та норма запасу. Крім цієї інформації показується рух МТР (прихід та витрати) та його залишок. У багатьох підприємств облік МТР комп’ютеризований, але форма картки залишається незмінною. За результатами перевірки ведення складського обліку на підприємствах, в картках виявлена відсутність записів про норму запасу номенклатурної одиниці. Без усунення цього порушення, впровадження системи управління виробничими запасами буде перерваним.

Для оптимального вирішення завдань організації управлінського обліку, планування, контролю та менеджменту логістична система повинна бути гнучкою. Разом з класичними традиційними складськими операціями, як варіант інноваційних логістичних послуг, пропонуємо впровадити у практику наступне. Менеджер з логістики має розглядати взаємозалежність бухгалтерського та управлінського обліків з метою виявлення наднормативних запасів, фізично та морально застарілих ТМЦ. Базою для таких інновацій служитиме складська картотека.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.


3. 3. Моделювання організаційно-економічного забезпечення управління виробничими запасами МТР на газовидобувних та газотранспортних підприємствах


У науковій літературі пропонується множина моделей, які призначені для оцінки ефективності діяльності підприємств у взаємодії з їхньою загальною стратегією [2; 4; 9; 92]. При визначенні ефективності кожного з елементів внутрішньої операційної діяльності підприємства, які функціонально зв’язані один з одним та є послідовними групами процесу від якого залежить успіх підприємства (матеріально-технічне забезпечення — виробництво — готова продукція — фінанси), відокремлений розгляд їхньої витратної частини не може дати загальної оцінки роботи підприємства, але може сприяти досягненню загальної ефективності цих елементів.

Нові рішення стосовно цієї проблеми у більшості опублікованих робіт направлені на пошуки визначальних параметрів організаційно-економічних систем з метою забезпечення максимальної ефективності підприємства. Поза тим на шпальтах спеціалізованих періодичних видань НГК вченими відзначено, що офіційно регламентовані методичні вказівки про розрахунки ефективності, які діють в даний час, орієнтовані на інвестиційну діяльність й не містять ні теоретичних основ, ні практичних вказівок про розрахунки ефективності функціонування виробничих запасів. Традиційно така оцінка орієнтована на одержання прибутку. Спроби рекомендованих аналітичних розрахунків також обмежуються аналізом отримуваного прибутку та рентабельності, причому часто ці розрахунки мають завершальний характер [169]. Прибуток — вагомий критерій оцінки ефективності діяльності, однак він не завжди придатний для оцінки ефективності управління. Необхідність індивідуального підходу до побудови моделі організаційно-економічного забезпечення управління виробничими запасами очевидна ще й з причини того, що для матеріально-технічного забезпечення, як допоміжного процесу в загальній діяльності підприємств, прибуток не є головною метою цього аспекту діяльності.

Разом з тим, у вітчизняній та зарубіжній літературі науковцями пропонується велика кількість варіантів побудови узагальнюючого показника економічної ефективності виробництва [25]. Проте, зазначимо, що спроби методологічно обґрунтувати цей показник і знайти його кількісний вираз, безпосередньо спираючись на дані бухгалтерської та статистичної звітності, досі не знайшли остаточного вирішення. Серед вітчизняних та зарубіжних аналітиків існує думка, що процедура оцінки ефективності є необхідним і разом з тим важким завданням. Найбільшою практичною складністю є процес оцінки існуючої організаційно-економічної моделі підприємств, яка описується за допомогою положень, інструкцій, стандартів, моделей бізнес-процесів, а також інших документів.

Хоча науково-технічне забезпечення діяльності газовидобувних і газотранспортних підприємств здійснюють близько 50 науково-дослідних, навчальних та академічних інститутів, конструкторських та інших науково-виробничих організацій, які виконують понад 100 тем зі створення науково-технічної продукції з обсягом фінансування близько 36 млн. грн. на рік [50], документи, які формалізують процеси у сфері матеріально-технічного забезпечення, носять тимчасовий характер з причин постійних змін та доповнень. Як правило це «Тимчасовий порядок забезпечення матеріально-технічними ресурсами підприємств Компанії» (відмінений, термін дії один звітний рік), «Порядок організації та здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг Тендерним комітетом НАК «Нафтогаз України», «Положення про тендерні комісії самостійних структурних підрозділів НАК «Нафтогаз України», «Порядок координації закупівель товарів за кошти дочірніх підприємств та товариств, що знаходяться у корпоративному управлінні НАК «Нафтогаз України» та інші.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.


Необхідно підкреслити, що робота, пов'язана з теоретичними дослідженнями проблем оцінки ефективності окремих сфер діяльності господарюючих суб'єктів достатньо трудомістка. Вона вимагає залучення та використання значної кількості різноманітних ресурсів і повинна враховувати особливості конкретного підприємства та характер його взаємозв'язків із суб'єктами зовнішнього середовища.

Відсутність впроваджених корпоративних стандартів управління виробничими запасами є слабкою стороною та збільшує ризики підприємств у сфері матеріально-технічного забезпечення. Це в ряді випадків негативно впливає на обґрунтованість рішень, які приймаються на галузевому та підгалузевому рівнях. Тому ні в якому разі не можна допускати, щоб система управління виробничими запасами МТР удосконалювалася лише еволюційним шляхом.

Як відомо, нерозвиненість системи спеціальних аналітичних показників створює серйозні перешкоди в застосуванні теоретичних положень аналізу та оцінки нововведень на практиці. Суттєвим є те, що показники покликані показати та довести переваги або недоліки того чи іншого явища.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.


Важливим є кількісний склад ЗСП. У наукових публікаціях з цих питань пропонуються індивідуальні підходи, оскільки оптимальна кількість показників для ключових аспектів діяльності різних рівнів є різною. На корпоративному рівні та на рівні окремих підрозділів зазвичай використовують 15 — 25 показників, на рівні функціонального відділу їхня кількість скорочується до 10 — 15, а на рівні ділянки або окремого працівника потрібно ще менше — 5 — 10 показників [102, с. 127].

Для ефективного використання ЗСП необхідно постійно оновлювати та переглядати її за змістом, інакше показники не зможуть відігравати активну роль в аналізі стратегії підприємств. Зв'язок між різними показниками та стратегічними цілями можна розглядати як причинно-наслідкову залежність між інвестиціями підприємств сьогодні та повернену корисність від них в довгостроковій перспективі. Вирішення цієї задачі проведемо в два етапи:

  1. Аналіз показників. На цьому етапі пропонуємо проаналізувати показники, які відібрані для ЗСП.

  2. Забезпечення достовірності та адекватності систем і методів оцінки. Аналізується здатність підприємств проводити необхідні вимірювання.

На обох етапах для досліджень обрано метод анкетування (додаток О). З метою одержання результативності від впровадження ЗСП також необхідно встановити терміни та частоту проведення вимірювань, визначити відповідальних за обробку та оцінку інформації за окремими показниками.

Дбаючи про достовірність інформаційного наповнення при встановленні термінів (квартал чи рік) для кожного показника, нами враховано особливості цих показників, які полягають в тому, що визначати їх частіше було би важко, а в деяких випадках і недоцільно.

Наведена аргументація дозволяє зробити висновок, що при розробці ЗСП різними можуть бути як рівень розвитку підприємств, так і специфічні умови розвитку сфери діяльності кожного підприємства, зокрема у загальній структурі холдингу.

Велику складність представляє завдання визначення причинно-наслідкових зв'язків і узгодження показників вибраних аспектів діяльності між собою. Стратегія управління — вибрана керівником лінія ухвалення рішень, також характеризується набором показників, які є кількісним виміром результатів реалізації управлінського рішення. Крім самого показника, важливим є спосіб оцінки об'єкту аналізу, який представляє методику його розрахунку та аналізу.

Дослідження причинно-наслідкових зв'язків між показниками може просуватися в двох напрямах. При декомпозиції стратегії управління до рівня окремих показників діяльності досліджуваних підприємств відбувається перехід від загальних понять до конкретних. Коли згодом стратегія управління пропагується в її різних підрозділах за допомогою ЗСП, наведені в ній показники створюють ланцюжок дій, які ведуть до її реалізації. Такий підхід дозволяє зробити систему управлінської звітності адресною (звітність формується під завдання, що вирішуються конкретним менеджером) та цільовою (звітність формується під конкретне рішення).

Таким чином показники ЗСП забезпечують взаємозв'язок між ключовими аспектами діяльності. Не йдеться про те, щоб логічно строго довести наявність таких зв'язків — це неможливо. Проте можна виробити узгоджену гіпотезу про характер таких зв'язків. Інакше зусилля, які спрямовані на досягнення поставленої мети, будуть марними. Доповнюючи розрахунки та визначення часткових і узагальнюючих показників економічної ефективності виробництва результатами аналітичних досліджень процесів виробництва, спробуємо обґрунтувати функціональний зв’язок між чинниками виробничих запасів, інтенсивністю їхнього використання й економічною ефективністю виробництва (додаток П).

Важливе значення створення та впровадження ЗСП на досліджуваних підприємствах полягає в наступному. На основі ЗСП можна отримати додаткові знання та накопичити корисний досвід. Кількість цих знань і досвіду, актуальних тривалий час, постійно зростає, причому в першу чергу в зрілих галузях і в компаніях з тривалою історією існування. Проте, такий досвід повинен постійно підлягати тестуванню на предмет збереження актуальності.

Підсумовуючи формат і зміст управління виробничими запасами, зробимо акцент на особливостях, які для успішного впровадження управління виробничими запасами на газовидобувних та газотранспортних підприємствах стали вирішальними, а саме: підтримка та співпраця персоналу, чітке визначення пріоритетів, масштаби реалізації проекту, зв'язок з корпоративною стратегією, ясно та послідовно сформована система показників, встановлення обгрунтованих і реальних цілей, зв'язок з системою управлінського контролю на підприємствах, гнучкість показників і методик їхньої оцінки, інформаційні технології та комп'ютерні системи для управління запасами, навчання і комунікації в процесі впровадження, аналіз результатів впровадження.

І найголовнішим є те, що впровадження ЗСП — це створення ємної та якісної основи для збалансованого оцінювання фінансово-економічної та соціальної результативності моделі організаційно-економічного забезпечення управління виробничими запасами МТР. Модель направлена не лише на реалізацію стратегії, але і на створення корпоративної культури, яка забезпечить постійний рух вперед. Модель також забезпечує дійовий контроль і зворотний зв’язок. Основне завдання моделі організаційно-економічного забезпечення управління виробничими запасами — застосовуючи сучасні науково-практичні підходи до загальноприйнятих розділів економічного аналізу, особливо у розрізі поєднання аналізу з управлінням, дати оцінку найбільш істотним чинникам, від яких залежить успішна діяльність підприємств.

У відповідності до зазначеного вище, побудована модель організаційно-економічного забезпечення управління виробничими запасами (рис. 3. 6).










Організаційно-економічне забезпечення управління виробничими

запасами



Зверху вниз








Рис. 3. 6. Модель організаційно-економічного забезпечення управління виробничими запасами

Цілі, які поставлені для впровадження моделі :

забезпечити узгоджені управлінські рішення центрального апарату Компанії, апаратів дочірніх компаній, газовидобувних та газотранспортних підприємств для реалізації стратегічних цілей холдингу в аспекті управління виробничими запасами, враховуючи складну організаційну структуру Компанії;

розробити методи оцінки та показники відповідності поточних операцій вибраному курсу розвитку та його темпам;

провести деталізацію корпоративних стратегічних цілей до рівня окремих підприємств;

розширити коло контрольованих показників за рахунок включення нефінансових параметрів;

сформувати систему попередження про несприятливі тенденції, більш оперативну, ніж традиційний бухгалтерський облік.

Наявність планових і фактичних значень показників без організації контролю за їхнім виконанням та створення ефективної системи внутрішньої оперативної звітності нівелює функцію управління.

Особливої уваги у вирішенні зазначених питань заслуговує наявність грамотного та висококваліфікованого персоналу на підприємствах. Відсутність показників оцінки результативності при підведенні підсумків роботи служб матеріально-технічного забезпечення не спонукає менеджерів до енергійних дій у роботі з запасами. Одним з нормативних принципів може бути гармонія в колективі. Гармонія об'єднує адміністрацію та працівників, сприяючи тому, що кожен має право вільно висловлювати свою точку зору, але як тільки рішення ухвалено, воно повинно скрупульозно виконуватися. Постає питання — який показник взяти за основу для впровадження стимулів? Як оцінювати роботу менеджменту підприємств, як правильно винагороджувати його діяльність, що вважати результатом цієї діяльності, як його вимірювати, і як цим результатом управляти? Вирішення цих питань запропоноване нами у форматі нефінансових показників оцінки діяльності менеджерів. Аналізуючи підсумкові результати, можна оцінити роботу персоналу. Для цього необхідно визначити показники на вході в систему і на виході з системи. Якщо підсумкові показники незадовільні, тоді цікавимося станом показників на вході в систему, щоб з'ясувати в чому причина. У підтвердження цього напряму, здебільшого у перекладних виданнях з питань менеджменту, особлива роль відведена мотивації: «Мотивація є результатом взаємодії між індивідом та обставинами, … навіть для одного індивіда він може бути різним у різні моменти часу» [137, с. 396]. Саме на таких засадах визначена роль мотивації у моделі: готовність персоналу докладати максимум зусиль для досягнення цілей підприємства, за умови, що ці зусилля зможуть забезпечити йому задоволення певної особистої потреби (система стимулювання).

Оцінку впливу управління виробничими запасами на ефективність діяльності підприємства, відповідно до запропонованої моделі, проведемо в чотирьох напрямах:

у зовнішньому середовищі — економія фінансових ресурсів у результаті планування обсягів виробничих запасів МТР та забезпечення безперебійності виробничих процесів;

у внутрішньому середовищі — підвищення ефективності та продуктивності процесів, які забезпечують життєдіяльність виробничих процесів;

прямий зв’язок в організаційній ієрархії — пропагування стратегічних цілей на нижні рівні організаційної структури, організаційно-економічне забезпечення цього процесу;

зворотний зв’язок в організаційній ієрархії — посилення відповідальності персоналу через застосування гнучких мотиваційних підходів в забезпеченні функцій управління.

Такий сценарій покладений в основу моделі. Наведена аргументація дозволяє зробити висновок, що модель забезпечує необхідний перехід від використання в економічному аналізі діяльності підприємства переважно звітних даних до аналізу даних управлінського обліку, спостережень, ринкових індикаторів, опитувань, літературних джерел і вибіркових спостережень. Це засвідчує розширення кола застосовуваних методів економічного аналізу.

Слід завважити важливість нерозривності функціонального колообігу стратегії, планування, організації, мотивації, обліку, контролю та повернення до стратегії в якості забезпечення успіху впровадженню управління виробничими запасами на газовидобувних та газотранспортних підприємствах. Якщо це коло буде перерване, то багато з переваг управління залишаться нереалізованими, і, навпаки, якщо цілісність такого кола буде збережена, то модель організаційно-економічного забезпечення управління виробничими запасами дозволить підприємствам використати всі можливості сучасного управління.

Важливим фактором є те, що не потребуючи додаткового інвестування чи перерозподілу фінансових потоків, впровадження управління виробничими запасами МТР в господарську діяльність підприємств може дати поштовх для проведення великої кількості експериментів з різними варіантами для досягнення високої результативності в оптимізації обсягів виробничих запасів, орієнтуючись при цьому на задоволення потреби та забезпечення МТР.


^ Висновки до розділу 3


За результатами проведеного економічного аналізу розроблено шляхи та інструментарій для підвищення економічної ефективності матеріально-технічного забезпечення МТР за умови впровадження управління виробничими запасами МТР у господарську діяльність газовидобувних та газотранспортних підприємств, що дозволило сформулювати такі висновки:

1. Розроблено прикладні підходи для розрахунку планових показників потреби в оборотних коштах для створення складського виробничого запасу МТР.

2. Розроблено основні методичні положення до формування та оптимізації виробничих запасів, які встановлюють принципи формування стратегії та порядок впровадження системи управління виробничими запасами, розроблення нормативів виробничо-експлуатаційних запасів, форми управлінської звітності та види внутрішнього контролю за виробничими запасами, а також вимоги до систем інформаційного та професійного забезпечення зазначеної системи.

3. Запропоновано організувати діяльність служб матеріально-технічного забезпечення у сфері управління виробничими запасами, об’єднавши основні етапи планування, обліку, оптимізації обсягу виробничих запасів, для оцінювання результативності роботи менеджерів з виявлення та реалізації наднормативних та зайвих запасів у складських господарствах. Чітке виконання складових процесу «згори вниз» дозволить всім задіяним в системі забезпечення МТР краще розуміти її реальні потреби та задовольняти їх з мінімальними витратами трудових ресурсів. Забезпечення функціонування цього порядку у запропонованій послідовності залежить від взаємодії всіх залучених в процес сторін, як у центральному апараті Компанії так і в апаратах дочірніх компаній та їхніх підприємствах.

4. Удосконалено структуру управління маркетингу та матеріально-технічного забезпечення апарату ДК «Укргазвидобування» шляхом створення додаткового сектору логістичного забезпечення виробничих запасів. Новостворену структуру наділено функціями планування, аналізу та контролю, які відсутні у діючій структурі. Функціональними обов’язками сектору має стати координація роботи та співпраця з складськими господарствами газовидобувних підприємств.

5. Дані практичні рекомендації щодо організації контролю за виробничими запасами, які розроблені для підприємств на базі моделі АВС та застосовані до товарних груп авторизованої класифікації. Рейтинговий розподіл товарних груп у системі контролю за величиною складських виробничих запасів дозволив виявити основний масив МТР, збалансований обсяг яких гарантує ефективність виробничих процесів видобування та транспортування природного газу до споживачів.

6. Встановлено, що показник обсягу складських запасів МТР для об’єктів капітального будівництва не підпадає під визначення виробничих запасів. Рекомендовано вивести такі запаси поза сферу виробничих запасів, що вивільнить цільові оборотні активи виробничого призначення для врегулювання незабезпеченості МТР на виробничо-експлуатаційні потреби відповідно до встановлених нормативів. Обладнання, яке придбане для потреб капітального будівництва, рекомендовано обліковувати на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», субрахунку 15-1 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Для обліку матеріально-технічних ресурсів, які придбані для робіт за титулом «Капітальний ремонт», передбачити відкриття на рахунку 20 «Виробничі запаси» субрахунку 20-5-4 «Матеріали для капітального ремонту».

7. Сформовано збалансовану систему показників (ЗСП), яка може бути основою розробки прикладних стратегічних ініціатив стосовно конкретного господарюючого суб'єкта з урахуванням властивих йому кількісних параметрів і якісних характеристик у сфері матеріально-технічного забезпечення. Мета впровадження даних показників — створення об’ємної та якісної основи для збалансованого оцінювання фінансово-економічної та соціальної результативності управління виробничими запасами МТР. Принципова відмінність ЗСП від існуючого порядку використання ресурсів на досліджуваних підприємствах полягає в тому, що вона унеможливлює ефективне управління виробничими запасами тільки на основі контролю кількісних показників: необхідно контролювати також якісні показники. Така рівновага між чинниками діяльності та досягнутими результатами — іншими словами, між показниками, що характеризують умови діяльності та її результати має більший сенс, аніж окрема оцінка результатів діяльності. При розробці ЗСП враховано рівень розвитку підприємств та специфічні умови розвитку сфери матеріально-технічного забезпечення в діяльності кожного підприємства зокрема та у загальній структурі холдингу.

8. Побудовано модель організаційно-економічного забезпечення управління виробничими запасами на сучасному етапі. Визначено чотири напрями оцінювання впливу управління виробничими запасами на ефективність діяльності підприємства, відповідно до запропонованої моделі. Вони наступні: у зовнішньому середовищі — економія фінансових ресурсів у результаті планування обсягів виробничих запасів МТР та забезпечення безперебійності виробничих процесів, у внутрішньому середовищі — підвищення ефективності та продуктивності процесів, які забезпечують життєдіяльність виробничих процесів, прямий зв’язок в організаційній ієрархії — пропагування стратегічних цілей на нижні рівні організаційної структури, організаційно-економічне забезпечення цього процесу; зворотний зв’язок в організаційній ієрархії — посилення відповідальності персоналу через застосування гнучких мотиваційних підходів у забезпеченні функцій управління.

Основні результати даного розділу опубліковані у наукових працях автора [58; 62].


0937919720488600.html
0938002683280375.html
0938246902775439.html
0938424827099455.html
0938644873801731.html