Астрономічний компонент - Проект державного стандарту базової І повної середньої освіти загальні положення



^ Астрономічний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
^ Будова і розвиток Всесвіту.
Галактики. Сонце і зорі, галактика “Молочний Шлях”.

Знає і розуміє основні характеристики небесних тіл і Всесвіту як цілого;

уміє застосовувати астрономічні закономірності та закони для спостережень, визначення характеристик і відстаней до небесних тіл;

виявляє ставлення та може оцінювати значення вивчення Всесвіту для природничих наук і для практичної діяльності людини; до проблеми існування і поширення життя у нашому Всесвіті.

Рух небесних світил.

Рух Сонячної системи в Галактиці. Рух планет Сонячної системи.

^ Знає і розуміє прояви та наслідки обертання небесної сфери; основні поняття і параметри, що характеризують небесні тіла, їх розміщення і рух у космічному просторі;

уміє застосовувати знання про рух небесних світил для визначення їх положення на зоряному небі;

виявляє ставлення та оцінює зв’язок небесних і земних явищ природи, практику використання небесних світил та законів їх руху для орієнтування у просторі й часі, потреб космонавтики.

Методи і засоби астрономічних досліджень.

^ Знає і розуміє методи і засоби досліджень небесних тіл;

уміє застосовувати здобуті знання для виконання спостережень небесних світил;

виявляє ставлення та оцінює астрономію як всехвильову науку.
^ Астрономія в житті людини.
знати і розуміти причини зародження та головні віхи розвитку астрономії; вплив астрономії на культуру і техніку, її місце в природничонауковій картині світу;

уміти застосовувати астрономічні знання в повсякденному житті;

виявляти ставлення та оцінювати практичне значення астрономії в розв’язанні глобальних проблем людства; ненауковість астрології; значення астрономії для формування світогляду людини; астрономічні знання, як чинник культури; астрономію як передовий рубіж природознавства.

^ Біологічний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів



Біологія – наука про пізнання живої природи.

Методи наукового пізнання живої природи.



^ Знає про моніторинг, принципи використання експериментального й статистичного методів і моделювання у вивченні об’єктів живої природи;

Розуміє значення моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень;

уміє проводити біологічні спостереження і прості експерименти, оформляти їх результати, аналізувати здобуті дані, представляти результати дослідження в словесній і графічній формах; прогнозувати тенденції розвитку біологічних досліджень і їх значення для розвитку суспільства і збереження життя на Землі;

оцінює практичне значення наукових досягнень різних біологічних галузей в житті людини, суспільства, у формуванні наукового світогляду, моральні і соціальні аспекти біологічних досліджень;

виявляє ставлення до результатів біологічних досліджень, їх вплив на здоров’я людини і розвиток біологічних систем.



Клітина.

Особливості хімічного складу живих систем.

Основні біохімічні процеси.

Сучасна клітинна теорія.

Неклітинні форми життя


Знає хімічний склад клітини, найважливіші біохімічні процеси в клітинах різних організмів, основні положення сучасної клітинної теорії, методи цитологічних досліджень, про віруси, клітинний цикл еукаріотичних клітин, особливості мітозу і мейозу, причини виникнення хвороб людини;

розуміє біологічне значення органічних і неорганічних речовин в існуванні живих систем; асиміляції і дисиміляції, фотосинтезу;

уміє характеризувати значення різних форм життя в природі; порівнювати будову клітин прокаріотів і еукаріотів; встановлювати зв'язок між будовою органел і їхніми функціями; пояснювати взаємозв’язок клітин як основи цілісності організму;досліджувати мікроскопічну будову клітин та застосовувати знання й уміння для запобігання вірусним і бактеріальним хворобам рослин, тварин і людини;

оцінює значення клітинної теорії для пояснення єдності живої природи, біохімічних і цитологічних знань для проведення діагностики і лікування різних захворювань людини;

виявляє ставлення до тлумачення про молекулярні основи збереження і реалізації спадкової інформації, до уявлень про єдність життя на клітинному рівні.



Організм як відкрита саморегульована система.

Загальні властивості організмів.

Основні закономірності спадковості і мінливості.

Розмноження та онтогенез.

Біотехнології

^ Знає та розуміє механізми підтримання гомеостазу організму, основні властивості організмів, обміну речовин, енергії, інформації, закономірностей спадковості, мінливості, роль генотипу і середовища існування у формуванні фенотипу, форми розмноження, закономірності онтогенезу, регенерації, основні методи генетичних, селекційних, біо- і нанобіотехнологічних досліджень особливості загальних властивостей живих систем;

уміє характеризувати організм як цілісну структурну і функціональну систему, пояснювати біологічне значення спадковості і мінливості; розв’язувати елементарні типові задачі з генетики й застосовувати біологічні знання для оцінки можливих наслідків застосування сучасних біотехнологій;

оцінює значення відкриття генетичних законів Г.Менделя і Т.Моргана, досягнення сучасної генетики, селекції, біотехнології, для розв’язання енергетичних проблем і забезпечення людей продуктами харчування, діагностики спадкових хвороб, небезпечність впливу факторів середовища і власної поведінки на особисте здоров’я і здоров’я наступних поколінь;

виявляє ставлення до результатів генетичних і біотехнологічних досліджень.



Надорганізмові системи:

рівні організації надорганізмових систем.

Людина і біосфера.


Знає характеристику надорганізмових рівнів організації біосистем; взаємодії екологічних факторів, роль організмів у кругообігу речовин і енергії у біосфері, процесів саморегуляції в екосистемах, основні природоохоронні заходи щодо збереження живої природи;

розуміє значення збереження біосфери як умови сталого розвитку суспільства та життя на Землі;

уміє проводити моніторингові дослідження стану екосистем, прогнозувати вплив господарської діяльності людини на екосистеми, моделювати взаємозв’язки у природних і штучних екосистемах, складати карту стану екосистем своєї місцевості та застосовувати екологічні знання в повсякденному житті, охороні природи;

оцінює значення охорони живої природи;

виявляє ставлення до екосистем як основи збереження екологічної стабільності та різноманіття живої природи.



Систематика та еволюція організмів

Еволюційні гіпотези і теорії

Знає про розвиток природи у зв’язку з геологічною історією Землі, походження людини, принципи біологічної класифікації організмів, характеристики виду, сучасну систему органічного світу, гіпотези походження життя на Землі, основні етапи історичного розвитку органічного світу, сучасні еволюційні погляди;

розуміє значення еволюційних гіпотез і теорій у формуванні сучасних поглядів на природничонаукову картину світу;

уміє пояснювати причини біологічного різноманіття та вплив на нього діяльності людини, наслідки його скорочення та застосовувати еволюційні знання для обґрунтування єдності органічного світу;

оцінює значення еволюційних знань для формування наукового світогляду;

виявляє ставлення до перспектив розвитку сучасної біології та її значення у забезпеченні існування біосфери та суспільства.

4.Географічний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів



Географія – система наук про природу, населення і господарство.

Методи географії.

Місце і роль географії у системі природничих і суспільних наук.

^ Знає структуру географії, сукупність методів географічних досліджень, сучасні джерела географічної інформації;

розуміє місце і роль географії в різних сферах суспільства, прикладну спрямованість географічних досліджень на сучасному етапі;

уміє користуватися різними джерелами географічної інформації, аналізувати і порівнювати географічну інформацію, використовувати паперові і комп’ютерні карти для здобування та аналізу географічної інформації, складати моделі географічних об’єктів і явищ; застосовувати географічні знання, сучасні методи дослідження, геоінформаційні технології для розв’язання наукових і практичних завдань;

висловлює судження щодо ролі географії у виборі майбутньої професійної діяльності;

оцінює роль географічних знань у дослідженні природи і суспільства.



Географічний простір

Загальні закономірності розвитку суспільства.

Просторова організація життя і діяльності людей.

Політичні, соціальні, економічні системи.


Знає особливості населення світу і світового господарства; суть географічних понять, що характеризують політичні, соціальні та економічні системи;

розуміє походження і динаміку основних суспільних процесів, що відбуваються в географічному середовищі;

уміє пояснювати причини і наслідки змін, що відбуваються в політичних та економічних системах Землі, виявляти прояв загальних географічних закономірностей суспільного характеру, аналізувати і пояснювати наслідки взаємодії між різними суспільними системами, визначати чинники та особливості розміщення об’єктів географічного середовища (населення, господарства), складати їх комплексну характеристику; застосовувати знання про політичні, соціальні, економічні системи у повсякденному житті для пояснення процесів і явищ, які впливають на життєдіяльність людини,

висловлює судження про можливі напрями сучасного етапу розвитку населення і світового господарства;

оцінює просторову організацію суспільства на сучасному етапі, рівень безпеки середовища для життя і діяльності людини.



Регіональні географічні системи.

Материки і океани як планетарні природні комплекси.

Регіони і країни світу, їх природні і соціально-економічні особливості, міжнародні зв’язки.

Україна в світі: природні умови і ресурси, населення і господарство, територіальні відмінності, зовнішні економічні зв’язки.


Знає закономірності формування і розвитку регіонів і країн світу на сучасному етапі, суть географічних понять, що характеризують природу, населення і господарство регіональних географічних систем різного рівня;

розуміє політичні, соціальні, економічні геокультурні закономірностей розвитку конкретної території;

уміє пояснювати регіоналізацію суспільних процесів, виявляти чинники формування, розвитку і розміщення населення, господарства, культури; характеризувати і порівнювати населення і сферу його діяльності в різних регіонах та країнах світу; встановлювати місцезнаходження географічних об’єктів регіонів, країн світу на карті; застосовувати знання про диференціацію та інтеграцію країн світу для пояснення сучасних політичних, соціальних, економічних глобальних процесів;

висловлює судження щодо місця регіонів, країн і у світі;

оцінює вплив міжнародних зв’язків на формування сучасної геополітичної картини світу.



Географічні аспекти взаємодії людини і природи.

Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи.

Географія природних ресурсів.

Природокористування та його наслідки.

Географія сучасних викликів людства і шляхи їх розв’язання.



Знає принципи і суть понять про взаємодію суспільства і природи, класифікацію природних ресурсів, наслідки природокористування, основні проблеми світу політичного, економічного, соціального характеру, глобальні проекти, прогнози, гіпотези;

розуміє причини і наслідки глобальних викликів людства, моделі сталого розвитку;

уміє аналізувати географію природних ресурсів, наслідки глобалізації, механізм забезпечення сталого розвитку; виявляти тенденції, проблеми і перспективи використання природних ресурсів на сучасному етапі, територіальні відмінності у розв’язанні сучасних викликів людства, складати географічні прогнози щодо можливих сценаріїв розвитку взаємовідносин між людиною і природою у майбутньому; застосовувати знання про взаємодію людини і природи для складання географічних проектів та експертиз;

висловлює судження щодо шляхів розв’язання у світі сучасних природних, екологічних, соціально-економічних і політичних викликів;

оцінює значення стратегії сталого розвитку для людства.


^ Фізичний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальної підготовки учнів



Фізика як фундаментальна наука.

Методи пізнання.

Роль фізичних знань в житті суспільства, розвитку техніки і технологій, розв’язанні екологічних проблем. Нанофізика і нанотехнології.



^ Знає і розуміє фундаментальний характер найбільш загальних закономірностей природи; цілісність природничонаукової картини світу і місце в ній сучасної фізичної картини світу; історію становлення основних фізичних ідей, законів, теорій; роль фізичного знання в різних галузях діяльності людини та створенні безпечних умов її життєдіяльності; загальну структуру наукового пізнання; фундаментальні досліди, основоположні гіпотези, основні фізичні моделі і принципи сучасної фізики;

уміє застосовувати експериментальні та теоретичні методи пізнання фізичних явищ і процесів, набуті знання у різних сферах життєдіяльності людини та приймати екологічно виважені рішення;

виявляє ставлення та оцінює динаміку й історичний характер розвитку сучасної фізичної картини світу; гармонійну взаємодію людини з навколишнім природним середовищем; роль фізичного знання в різних галузях людської діяльності та екологічні наслідки її впливу на довкілля.



Речовина і поле

Фізичні властивості речовини та поля.

Кванти. Елементарні частинки.

Корпускулярно-хвильовий дуалізм.

^ Знає і розуміє основи фізичних теорій (класична механіка, електродинаміка, молекулярна фізика, термодинаміка, оптика, атомна і ядерна фізика), що вивчають властивості речовин і поля;.

уміти застосовувати наукові методи пізнання, основні поняття, моделі і закони фізики для пояснення властивостей речовини і поля; фізичні знання про речовину і поле у різних сферах життєдіяльності людини та приймати екологічно виважені рішення;

виявляє ставлення та оцінює прояв фундаментальних взаємодій на різних рівнях фізичного світу, вплив електромагнітного поля на оточуюче середовище і організм людини; раціональність використання природних ресурсів та енергії.



Рух і взаємодії. Фундаментальні взаємодії.

Фізична суть фізичних явищ і процесів різної природи.

знати і розуміти основні фізичні теорії, що характеризують рух та взаємодію, їх вплив на наукову картину світу, природу фундаментальних взаємодій; фізичну суть явищ природи, фізичні основи техніки, виробництва, сучасних технологій;

уміти застосовувати методи наукового пізнання, фізичні поняття, моделі, величини, рівняння та закони механіки, молекулярної фізики, термодинаміки, електродинаміки, квантової фізики для опису фізичних явищ і процесів; знання про рух і взаємодію у різних сферах життєдіяльності людини, у прийнятті екологічно виважених рішень та раціональному природокористуванні;

оцінювати зв'язок явищ природи, об’єктивність наукового знання, системотвірну роль фізики для розвитку інших природничих наук, техніки і технологій;

виявляє ставлення до раціонального використання природних ресурсів та енергії, впливу на забруднення навколишнього середовища машин і механізмів, можливих причин та наслідків екологічних катастроф.

^ Хімічний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальної підготовки учнів



Хімічні елементи у природі. Колообіг елементів.

Металічні і неметалічні елементи

^ Знає поширення хімічних елементів у природі;

уміє складати загальну характеристику елемента;

висловлює судження про будову атомів металічних і неметалічних елементів, особливості будови атома Карбону; про біологічну роль хімічних елементів;

оцінює значення процесів колообігу хімічних елементів у природі.



Речовина.

Неорганічні сполуки елементів, металів і неметалів. Органічні сполуки. Рівні організації речовини

Знає назви, склад, будову, основні властивості, застосування найважливіших сполук металічних і неметалічних елементів, основних класів органічних сполук, найпоширеніших полімерів;

розуміє генетичні зв’язки між речовинами, їх багатоманітність, причини цієї багатоманітності; ієрархію рівнів організації речовини;

уміє характеризувати властивості неорганічних та органічних речовин, установлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою і властивостями речовин; складати відповідні рівняння хімічних реакцій;

висловлює судження про згубну дію алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на здоров’я;

оцінює значення синтетичних органічних речовин.



Хімічна реакція

Класифікація хімічних реакцій

^ Знає різні ознаки класифікації та особливості перебігу хімічних реакцій; основні типи реакцій органічних речовин;

уміє класифікувати хімічні реакції; робити розрахунки за хімічними рівняннями;

оцінює значення хімічних і фізичних методів переробки природної вуглеводневої сировини.



Методи наукового пізнання в хімії


^ Розуміє суть основних наукових категорій та форм наукового пізнання дійсності;

уміє самостійно виконувати хімічні досліди, розв’язувати експериментальні задачі;

висловлює судження про значення експерименту і теорії у вивченні речовин;

оцінює внесок вітчизняних і зарубіжних учених у розвиток науки; проблеми сучасної хімії.



Хімія в житті суспільства

Роль хімії у розв’язуванні глобальних проблем людства

^ Знає застосування речовин і матеріалів на їх основі у різних галузях;

розуміє суть нано- і біотехнологій; значення хімії в житті людини та розвитку суспільного виробництва, у розв’язанні сировинної, енергетичної, екологічної проблем;

уміти запобігати шкідливому впливу хімічних сполук у повсякденному житті;

висловлювати судження про роль хімічних знань у суспільному виробництві та як складника загальної культури людини;

оцінювати біологічну роль й екологічний вплив хімічних елементів і сполук.


^ Освітня галузь «Технології»

Метою освітньої галузі «Технології» є формування і розвиток в учнів проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації їхнього творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві.

Предметна інформаційно-комунікаційна компетентність полягає в здатності людини використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для задоволення особистісних і суспільно значущих (у тому числі професійних) завдань у певній предметній галузі.

Предметна проектно-технологічна компетентність полягає у здатності учнів застосовувати знання, уміння й особистий досвід в предметно-перетворювальній діяльності.

Освітня галузь технологія реалізується через інформаційно-комунікаційний та технологічний компоненти.

Всі змістові лінії галузі сприяють розвитку ключових і предметних компетентностей, ґрунтуються на принципах перспективності і наступності між початковою, основною і старшою школами.

Змістове наповнення предметів освітньої галузі «Технології» має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується здебільшого на основі практичних методів і форм організації занять.


Інформаційно-комунікаційний компонент

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів відбувається в рамках системно-діяльнісного підходу, в процесі вивчення всіх без виключення предметів навчального плану, а його результат є інтегративним. Внесок кожного навчального предмета у формування інформаційно-комунікаційної компетентності учня має бути передбачений навчальними програмами всіх предметів.

Навчання інформатики як важливої складової галузі «Технологія» в навчальних закладах системи загальної середньої освіти спрямоване на формування предметної інформаційно-комунікаційної компетентності й створення передумов для формування ключових компетентностей.

Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів здатностей здійснювати основні операції з інформаційними об'єктами, зокрема:

- шукати необхідні відомості, звертаючись до пошукових і експертних систем (у тому числі в мережі Інтернет);

- створювати інформаційні об'єкти записувати, фіксувати, спостерігати, вимірювати у рамках виконання індивідуальних і колективних проектів;

- безпосередньо сприймати, оцінювати рівень інформативності інформаційного об'єкта, висувати і перевіряти нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру; створювати, опрацьовувати й використовувати інформаційні об’єкти;

- використовувати засоби особистої комунікації, в тому числі електронного листування;

- планувати, організовувати індивідуальну і колективну діяльність у інформаційному середовищі.

У галузі теоретичної інформатики учні:

- одержують уявлення щодо інформаційних процесів у живій природі, суспільстві, техніці, основ процесів управління, прийняття рішень, основні принципи роботи засобів інформаційних технологій;

- ознайомлюються з інформаційним моделюванням як методом пізнання.

У галузі соціальної інформатики учні:

- отримують уявлення про роль інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку сучасної цивілізації, інформаційній інфраструктурі суспільства, взаємодію людини із засобами масового інформування, з їх основними видами;

- засвоюють юридичні, етичні і моральні норми роботи з інформаційними даними і програмними продуктами, основи особистісної медіакультури;

- отримують уявлення про інформаційну безпеку суспільства й особистості, безпечну й ефективну взаємодію із сучасною системою медіа.

Завданнями навчання інформатики в старшій школі є формування в учнів здатностей:

- виявляти й аналізувати інформаційні процеси в технічних, біологічних і соціальних системах;

- будувати й використовувати інформаційні моделі, а також засоби опису і моделювання процесів і явищ.


Технологічний компонент

Основною умовою реалізації змістових ліній технологічного компоненту є інтегрована проектно-технологічна й інформаційна діяльність, яка містить усі види сучасної цілісної діяльності: від появи творчого задуму до реалізації його в готовому продукті.

Проектно-технологічний підхід забезпечує можливість реалізувати варіативність у змісті трудової підготовки учнів.

У процесі навчання технологій передбачається виконання таких завдань:

^ Основна школа

Інформаційно-комунікаційний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

Інформатика як наука.


Інформація та інформаційні процеси.


Системи, процеси в системах.

^ Знає об’єкт, предмет та методи інформатики та інформаційних технологій, сутність процесу керування, зворотного зв’язку.

Розуміє поняття: інформації, повідомлення та даних, інформатичних об’єктів різних видів, поняття «система».

^ Уміє оцінювати кількісні характеристики інформатичних об’єктів і процесів.

Застосовує інформатичну термінологію для описання об’єктів і процесів.

Комп’ютер як універсальний пристрій опрацювання даних, програмно-керований автомат.


Інформаційні системи, обчислювальне середовище.

Знає склад та характеристики комп’ютера;функції його основних складових; процес взаємодії користувача з комп’ютером, склад і функції програмного забезпечення;

^ Розуміє цілі застосовування і способи функціонування засобів захисту даних, поняття комп’ютерного віруса.

Уміє використовувати графічний інтерфейс користувача для управління комп’ютерною системою,користуватися сучасними зовнішніми пристроями комп’ютера,здійснювати захист даних від комп’ютерних вірусів,; архівувати та розархівовувати дані; використовувати програмне забезпечення для виконання завдань з життя та вивчення основ наук;

^ Виявляє ставлення до програмно керованих автоматів і пристроїв на їх основі.

Комп’ютерні мережі, розподілені обчислення.


Основи інфокомунікацій.

^ Знає структуру й складові комп’ютерних мереж,призначення систем розподілених обчислень і.

Розуміє можливість пошкодження даних при передаванні; поняття швидкості передавання даних; важливість процесу захисту інформації та даних;процес сприйняття, запам’ятовування, перетворення, передавання повідомлень та даних живими істотами, людиною, процес передавання даних та повідомлень.

Уміє розпізнавати джерело й приймач повідомлення, процес кодування та декодування, користуватися сервісами локальних і глобальної комп’ютерної мережі, застосовувати комп’ютерні мережі для виконання як навчальних, так і прикладних завдань

Оцінює кількісні характеристики інформатичних об’єктів і застосовує їх для визначення можливості їх передавання певним каналом зв’язку.

Базові інформаційні технології.


Створення і опрацювання документів.


Створення й опрацювання графічних об’єктів.


Комплексні інформатичні об’єкти.

^ Знає правила створення електронних документів, їх структуру, відмінності між растровим і векторним поданням графіки;

Розуміє призначення і основні функції програмних засобів базових інформаційних технологій.

Уміє створювати структурований текст за допомогою кваліфікованого клавіатурного введення з використанням базових засобів текстового процесора; здійснювати перевірку правопису, використовувати електронні словники, перекладачі; включати до тексту графічні та інші інформаційні об’єкти; створювати навчальні публікації, вести ділову переписку, виконувати колективну роботу над документом; здійснювати запис і опрацьовувати звук і відеозображення.

^ Виявляє ставлення до комп’ютерних і некомп’ютерних енциклопедій, довідників, інших інформаційних джерел, пошукових машин, засобів створення інформаційних об’єктів (у тому числі мультимедійних).

Оцінює ефективність і зручність використання програмних засобів різного призначення.

Подання даних і знань в інформаційному середовищі.

^ Уміє створювати записи в базах даних і вводити дані.

Розуміє призначення і структуру вік-середовищ та уміє їх використовувати для пошуку відомостей у процесі навчання й саморозвитку.

^ Виявляє ставлення до різних форм подання знань засобами програмних середовищ.

Моделювання й алгоритмізація.

Об’єкти, їх властивості, класифікація об’єктів.

Формалізація опису та моделювання реальних об’єктів і процесів.

Перетворення даних за формалізованими правилами.

Алгоритми.


Поняття програми і програмного коду.

Знає поняття алгоритму, етапи процесу описання алгоритмів, в тому числі за допомогою програмних засобів; способи описання алгоритмів; призначення базових алгоритмічних структур,програмного коду.

^ Розуміє поняття формалізації задачі;поняття комп’ютерного моделювання; процес перетворення даних за формальними правилами, призначення комп’ютерної програми і пояснює її виконання комп’ютером.

Уміє визначати властивості об’єктів, здійснювати їх класифікацію і розпізнавання; виконувати формалізоване описання об’єкту, здійснювати виокремлення підзадач в описанні задачі.

Оцінює ефективність алгоритму і програмного коду, яким його описано.

Опрацювання числових даних.

Електронні таблиці як засіб моделювання об’єктів і процесів.

^ Розуміє призначення динамічних (електронних) таблиць як засобу моделювання.

Знає основні способи статистичного опрацювання даних та їх призначення.

Уміє вводити дані (в тому числі формули) до таблиці, опрацьовувати дані та їх масиви, застосовувати числові дані і формули як засоби описання моделей об’єктів; засоби електронних таблиць для графічного подання даних, залежностей між величинами, прогнозування перебігу процесів (в тому числі в математиці, природознавстві, суспільних науках).

Інформаційно-комунікаційні технології в суспільстві.


Норми етики і права при роботі з даними, повідомленнями та інформацією.

Знає етапи розвитку інформаційних технологій як суспільно значущого явища.

Розуміє призначення та галузі застосування інформаційних технологій: зв'язок, моделювання, проектування, керування, аналіз даних, освіта, мистецтво та розваги;призначення особистої інформації; сутність та важливість інформаційної безпеки для людини, суспільства в цілому.

^ Знає та дотримується норм етики і права при роботі з даними та повідомленнями в інфокомунікаційних середовищах.

Технологічний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

1. Проектування

Проектні технології, як засіб інтелектуальної діяльності людини у сфері матеріального виробництва.


Проектування предметів навколишнього середовища

здійснює дослідно-пошукову діяльність в процесі проектування


визначає завдання проекту відповідно до обраної проблеми


розуміє і виконує елементи художнього конструювання за графічним зображенням чи власним задумом


обирає та застосовує методи художнього і технічного проектування


читає і розуміє графічні зображення необхідні для виконання завдань проекту


визначає і здійснює добір інструментів та матеріалів, що необхідні для виконання проекту


презентує та оцінює результати продуктивної творчої діяльності за визначеними критеріями

^ 2. Технології і техніка

Науково-технічний прогрес і технології.


Перетворювальна діяльність людини, як засіб реалізації інтелектуального продукту.


Традиційні і сучасні технології, засоби, предмети праці.

виявляє ціннісне ставлення до взаємозв’язку науково-технічного прогресу і технологій


визначає послідовність технологічних операцій з обробки матеріалів в процесі виготовленні виробу


дотримується технологічних вимог під час роботи ручними та електрифікованими інструментами


застосовує безпечні та доцільні прийоми під час роботи інструментом та при використанні обладнання і пристосувань


дотримується правил безпеки під час технологічної діяльності


аналізує виготовлений технічний об’єкт та повною мірою використовує особистий досвід, знання і вміння в процесі роботи

^ 3. Технічна та художня творчість

Технічна та художня творчість у продуктивній творчій діяльності людини.


Творчість у трудових традиціях українського народу.


Найбільш поширені ремесла та види декоративно-ужиткового мистецтва.


характеризує основні етапи створення технічних пристроїв та особливості технічного і художнього проектування


визначає і використовує на практиці елементи художньої та технічної творчості у традиційних видах трудової діяльності та відповідних зразках виробів, які традиційно використовуються у побуті


виявляє і переносить елементи художньої та технічної творчості на власні вироби у вигляді конструктивних елементів


має уявлення про зміст та особливості найбільш поширених народних ремесел, промислів та видів декоративно-ужиткового мистецтва свого регіону

^ 4. Профорієнтаційна діяльність

Сфери людської діяльності та види праці.


Професійна діяльність людини в умовах ринку праці: зміст, форми та результати праці.


Вимоги професії до людини.


збирає й аналізує інформацію про професію та будує індивідуальну освітню траєкторію


оцінює значення морально-етичних норм у професійній діяльності


визначає власні індивідуальні особливості та співвідносить їх з вимогами різних професій

^ Старша школа

Інформаційно-комунікаційний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

Інформаційні технології як галузь продуктивної діяльності людини, основні професії галузі.

^ Знає мету, завдання, види і об'єкти перетворювальної діяльності основних інформаційних й інфокомунікаційних технологій.

Розуміє значення основних понять інформатики й інформаційних технологій, закономірності функціонування основних засобів інформаційних технологій, опрацювання повідомлень і даних;

Оцінює важливість і суспільну значущість професій, пов’язаних з інформаційними технологіями.




Моделі й моделювання. Алгоритм.

Уміє застосовувати: комп’ютерне моделювання для описання об’єктів і явищ в різних (предметно орієнтованих) програмних середовищах; комп’ютерно орієнтовані засоби для планування, підтримки виконання і прогнозування результатів навчально-пізнавальної і практично зорієнтованої діяльності.

Виявляє ставлення до предметно-орієнтованих програмних середовищ, оцінює ефективність їх застосування.

Оцінює ефективність застосовування різних засобів моделювання до реальних об’єктів і процесів.




Інформаційні системи, їх класифікація та архітектура.

Бази даних.

Системи керування базами даних

Електронні таблиці.

^ Знає основні типи програмних середовищ, призначених для зберігання й опрацювання даних, їх структуру.

Розуміє основні застосування понять алгебри відношень і статистичних закономірностей для описання об’єктів.

Уміє виокремлювати й формалізувати інформацію, подану в текстових повідомленнях, таблицях, на діаграмах, графіках; аналізувати масиви числових даних за допомогою відповідних статистичних процедур (засобами електронних таблиць, або інших предметно орієнтованих середовищ); використовувати для прийняття рішень імовірнісні підходи до описань і трактувань явищ повсякденного життя й у процесі виконання проектної діяльності.

Оцінює ефективність застосовування різних засобів подання і опрацювання даних.




Технології опрацювання мультимедійних даних, засоби та об’єкти діяльності.

Знає і розуміє відмінності між різними способами описання і подання мультимедійних об’єктів.

Уміє розробляти і створювати електронні документи різних видів, в тому числі гіпертекстові, гіпермедійні, зокрема для презентації власної проектної діяльності.

Виявляє ставлення до різних форм і засобів подання медіа об’єктів як з технічної, так і з естетичного погляду.




Інфокомунікації.


Сервіси інфокомунікаційних мереж, їх призначення і застосовування.

Знає параметри інфокомунікаційних систем і електронних документів для прогнозування придатності каналу для передавання конкретного повідомлення.

Уміє доцільно використовувати засоби інфокомунікацій для спілкування, пошуку необхідних даних, роботи в команді.

Оцінює можливості використовування певного засобу (сервісу, послуг) інфокомунікації для виконання конкретної діяльності.





Технологічний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

^ 1. Проектні технології

Теоретичні основи проектування у сфері технологій.

Технології і методи творчого та критичного мислення в проектній діяльності.

Раціоналізаторство і винахідництво як рушійна сила розвитку виробництва.

Загальні відомості про дизайн як провідний засіб формоутворення предметного середовища.


Характеризує вплив проектної діяльності на розвиток різних сфер людської діяльності (технологічної, освітньої, мистецької, економічної, політичної тощо)

Розуміє і використовує у роботі над проектом методи творчого пошуку ідей: мозковий штурм, морфологічний аналіз, алгоритм розв’язку винахідницьких задач тощо.

Виявляє протиріччя між діючими характеристиками об’єкту чи процесу проектування та вимогами до його вдосконалення чи створення.

Здійснює і пояснює художньо-конструкторський аналіз об’єкту проектування.

Розробляє і виконує творчий проект

2. Творчість

Технічна творчість.


Художня творчість.


Декоративно-ужиткове мистецтво.

володіє характерними для регіону основними техніками і технологіями створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва


створює вироби від творчого задуму до його практичної реалізації з використанням традиційних і сучасних прийомів обробки природних матеріалів


синтезує естетичні та функціональні вимоги як провідний спосіб творення у декоративно-ужитковому мистецтві під час проектування та виготовлення виробу


^ 4. Профорієнтаційна діяльність

Професійна придатність особистості.


Морально-етичні норми професійної діяльності.


Індивідуальна освітня траєкторія.

аналізує власні здібності та вимоги майбутньої професії, специфіку її предмету, знарядь і умов праці


розуміє значення морально-етичних норм успішної професійної кар’єри


оцінює власні можливості професійної освіти та працевлаштування

виявляє активно-дієве ставлення до обраної професії через практичну реалізацію власної освітньої траєкторії

0947853987049194.html
0948046065272347.html
0948161063344474.html
0948274722967966.html
0948393692869894.html