Для вивчення напам'ять - Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською


^ Для вивчення напам'ять:


1. Із давньогрецької лірики (1—2 вірші за вибором учня).

2. Омар Хайям. 1—2 рубаї (за вибором учня).

3. Ф. Петрарка. Сонет (за вибором учня).

4. В.Шекспір. Сонет або монолог Гамлета "Бути чи не бути...


^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ 8 КЛАСУ


Учні повинні знати:


назви вивчених творів та їх авторів;




сюжет, героїв та особливості композиції вивчених творів;




передбачені програмою поняття теорії літератури;




характерні особливості епічних, ліро-епічних та драматичних творів;




тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.



Учні повинні вміти:


визначати ідейно-художню роль елементів сюжету, композиції, авторської характеристики, вчинків, портрета героя, пейзажу в творі, що вивчається;

характеризувати героя твору, порівнювати героїв одного або різних творів;

розрізнять, оцінювати й обговорювати конфлікти і чинники духовного життя літературних героїв;

давати повну (усну чи письмову) відповідь на запитання;

давати (усно і письмово) відгук про самостійно прочитані літературні твори;

складати (усно) висловлювання про художній твір;

користуватися словниками, довідковим апаратом підручників, хрестоматій і прочитаних книг.



^ 9 КЛАС

( 35 год., 1 год. на тиждень)

( 3 год. – тематична атестація; 3 год. – резервний час )




п/п

Кількість

годин

Зміст навчального матеріалу

1

3

^ ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРО­ПЕЙСЬКОГО БАРОКО

1

Бароко як перший загальноєвро­пейський художній напрям. Євро­пейське і українське бароко.

ТЛ: бароко.


2

Педро Кальдерон (1600—1681).

"Життя — це сон".


Педро Кальдерон — видатний драматург і поет іспанського бароко. "Життя — це сон" як втілення світоглядних і художніх принципів бароко. Філософсько-моральний конфлікт драми. Причи­ни і наслідки еволюції образу Сехісмундо.

2

3

^ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КЛАСИЦИЗМУ

1

Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне підґрунтя класицизму. Основні правила класицизму.

ТЛ: класицизм.


2

Мольєр (1622-1673).

"Міщанин-шляхтич".


Втілення в "Міщанині-шляхтичі" рис класицистичної комедії (герой — носій однієї пристрасті). Висміюван­ня безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість. Засоби творення смішного в творі. Вихов­ний потенціал комедії.


3

6

^ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТ. ПРОСВІТНИЦТВО

1

Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літератур­ного життя: виникнення(сентимен­талізм) та розвиток (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів (філософська повість та ін.).




1

^ Вольтер (1694—1778).

"Простак".


Ідейний зміст і художня структура філософської повісті "Простак", сенс її назви. Конфлікт "природної людини" Гурона і французького суспільства як центральний у творі. Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору. Гурон і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона.

ТЛ: філософська повість.


2

^ Йоганн Вольфганг Гете (1749—1832).

"Фауст"

(І частина), останній монолог Фауста (II частина).

Трагедія "Фауст" — вершина творчості Гете і один із найвидатніших творів світової літератури. Історія створення, композиція та проблематика. Образ Фауста як втілення динамізму нової євро­пейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини. Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне розв'язання проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.

2

^ Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759 — 1805).

"Вільгельм Телль".

Народна драма "Вільгєльм Телль", поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості. Символічний зміст сцени на Рютлі. Геслер і Вільгєльм Телль: причини і характер проти­стояння. Особливості драматичного конфлікту в творі та його художньо­го втілення.

4

7

^ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ

1

Особливості романтизму як худож­нього напряму, його естетичні принципи. Специфіка романтичного світосприйняття. Багатство і розма­їття літератури романтизму, її художні відкриття і найвидатніші представники.

2

^ Ернст Теодор Амадей Гофман (1776— 1822).

"Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер".


"Крихітка Цахес" — шедевр роман­тичної казки-новели. Протистояння митця та філістера — основний її конфлікт. Сатирико-метафоричний зміст твору. Специфіка романтизму Гофмана: переплетіння реальності та нестримної фантазії, контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного. Іронія і гротеску творі.

ТЛ: гротеск, романтизм.

1

Генріх Гейне (1797-1856).

Із "Книги пісень" ("Чому троянди немов неживі", "Коли розлучаються двоє", "Не знаю, що стало зо мною...", "Вечірні промені ясні", "Вмирають люди і роки", "Хотів би я в слово єдине...").


Гейне — німецький поет-романтик. "Книга пісень" — видатне явище німецького романтизму. Любов — першооснова життя. Змалювання природи як засіб бачення і пізнання світу та власної душі.

2

^ Джордж Ноел Гордон Байрон (1788—1824).

"Мій дух як ніч...", "Прометей", "Мазепа".


Байрон — англійський поет-роман-тик, фундатор течії байронізму. Провідні мотиви і домінуючі настрої його творчості.

Байронічний герой і настрої "світо­вої скорботи" у віршах поета. Поема "Мазепа", історична основа та романтичний міф. Риси роман­тичного героя в образі Мазепи.

ТЛ: байронічний герой.

1

Адам Міцкевич (1798—1855).

"Кримські сонети" (№ 4 "Буря", № 6 "Бахчисарай", № 8"Гробниця

Потоцької, № 14 "Пілігрим"),

"Дзяди", монолог Конрада (сцена II, Імпровізація).


Творчість А. Міцкевича — апогей польського романтизму. Подорож до Росії та України, відбиття вра­жень від перебування в Криму у його поезіях (цикл "Кримські сонети"). Мотив єдності природи й людини. Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як про­відний настрій "Кримських сонетів".

5

8

^ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

3

Олександр Пушкін (1799-1837).

"Євгеній Онєгін", "До моря",

"Я вас любив...", "Я мить чудову

пам'ятаю...", "Я пам'ятник собі

поставив незотлінний...".


0. Пушкін — видатний російський поет. "Євгеній Онєгін" —соціаль­но-психологічний роман у віршах. Духовний світ його головних героїв.

Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна.

ТЛ: онєгінська строфа, роман у віршах, соціально-психологічний роман.

3

^ Михайло Лермонтов (1814 -1841).

"І нудно і сумно...", "На дорогу йду я в самотині..."; "Герой нашого часу".


Мотиви свободи і самотності, песимізм поезій Лермонтова. "Герой нашого часу" — морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому декабризму. Особливості композиції та її роль у розкритті характеру Печоріна. Печорін і байронічний герой. Печорін і Онєгін. Жіночі персонажі роману. Максим Максимович — образ "маленької людини". Роман­тичні й реалістичні елементи в поетиці твору.

ТЛ: реалізм, морально-психологічний роман.

2

^ Микола Гоголь (1809—1852).

"Шинель".


Гоголь —російський і український письменник. Вплив української культури на розвиток його твор­чості.

Високий гуманізм письменника у зображенні в повісті "Шинель" трагічної долі "маленької людини". Суміщення в творі елементів романтизму і реалізму.

ТЛ: «маленька людина».

6

2

ПІДСУМОК

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу.




Для вивчення напам'ять:


Г. Гейне. Вірш за (вибором учня).

Джордж Байрон. Вірш (за вибором учня).

А. Міцкевич. Вірш (за вибором учня).

О. Пушкін. Вірш або уривок з "Євгенія Онєгіна"

М. Лермонтов. Вірш (за вибором учня).



^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ 9 КЛАСУ


Учні повинні знати:


найважливіші відомості про історико-культурну добу;




основні літературні напрямки й течії;




окремі відомості про життя та творчість письменника;




сюжет, особливості композиції, системи образів вивчених творів;




визначені програмою поняття з теорії літератури;




тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.



Учні повинні вміти:


вдумливо читати та критично аналізувати програмові твори;

визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображувальні засоби мови;

оцінювати, обговорювати і порівнювати чинники (цінності, ідеали, стани) духовного життя і вчинків літературних героїв;

мотивувати свою оцінку прочитаних творів;

створювати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

складати план та тези літературно-критичних статей;

готувати доповідь чи реферат на літературну тему (За одним джерелом).



^ 10 КЛАС

( 35 год., 1 год. на тиждень)

( 3 год. – тематична атестація; 1 год. – резервний час )




п/п

Кількість

годин


Зміст навчального матеріалу

1

7

^ ВСТУП. ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

1


Загальна характеристика розвитку і культури та літератури XIX століття, стильове розмаїття літератури.


4

^ Віктор-Марі Гюго (1802-1885).

"Собор Паризької Богоматері".

Віктор Гюго як центральна постать літератури французького романтизму.

"Собор Паризької Богоматері" — романтичний історичний роман,
його проблематика. Образ собору як композиційний стрижень твору і місткий символ перехідної епохи ("від теократії — до демократії").
Система образів роману, вираження в ній колізій епохи. Трагічність долі Есмеральди. Еволюція Квазімодо: від раба ("пан і його пес") до особистості. Мотив фатуму. Фантастичні обриси й освітлення доби Середньовіччя.

ТЛ: історичний роман.


2

Оноре де Бальзак (1799—1850).

"Гобсек".

Бальзак — видатний французький письменник, зачинатель соціально­го реалістичного роману. Поєднан­ня реалістичних і романтичних елементів у його художній системі. "Людська комедія" — грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст. Проблематика і структура "Людської комедії". Влада золота та її філософія в повісті "Гобсек". Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу "філософа й скнари" Гобсека. Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто. Роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій повісті. Композиція і стиль твору. Бальзак і Україна.


2

11

^ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОСІЙСЬКОГО РЕАЛІЗМУ

1

Реалізм як художній напрям у світовій літературі.

3

^ Федір Достоєвський (1821—1881).

"Злочин і кара".

Творчість Достоєвського як одна з вершин російської і всесвітньої літератури. Філософські, етичні й естетичні погляди письменника та їх зображення в художніх текстах. Роман "Злочин і кара" як вираження нового, поліфонічного типу худож­нього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору. Еволюція образу Раскольникова і розвінчання теорії сильної особистості, "надлюдини". Розкриття складності духовного світу людини. Система образів роману, семантика і символіка його назви.

ТЛ: роман і його різновиди ( психологічний роман, філософський роман).








5

^ Лев Толстой (1828—1910).

"Анна Кареніна" або "Війна і мир" (за вибором учителя).


Творчість Льва Толстого як найпов­ніший вияв можливостей реалістич­ної літератури. Духовні й творчі шукання та здо­бутки письменника. Роман "Анна Кареніна". Образи-характери роману, пластичність змалювання і психологічна глиби­на. Суперечливий образ Анни. Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю.
"Війна і мир" — історичний і психологічний роман-епопея. Соціофілософська концепція твору, війна і мир як її вісь. Народ і особистість, народ і влада в розумінні письмен­ника. Народ як головна сила історії, оберіг національної незалежності, культури та традицій. Загально­людське значення проблематики твору. "Діалектика душі" толстовських героїв.

ТЛ: роман-епопея.

2

^ Микола Некрасов (1821-1877).

"О шостій вчора завернув...";

"Роздуми біля парадного

під'їзду"; "Трійка"; "На смерть

Шевченка".


Некрасов як "співець страждань народних", перегуки з Шевченком. Поетичне новаторство Некрасова: поєднання поезії з прозою, набли­ження поетичної мови до розмовної інтонації.


3

12

^ ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУ­ШЕННЯ В ЛІТЕРАТУРІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.

1

Волт Вітмен (1819-1892).

Вірші (за вибором учителя).


Вітмен — американський поет-новатор. Зв'язок його поезії з романтичними традиціями та трансценденталізмом. Збірка "Листя трави", її провідні теми й мотиви. Звернення до вільного вірша (верлібру). "Пісня про себе" — програмовий твір поета.

ТЛ: вірш, верлібр – «вільний вірш».

3

Еміль Золя (1840—1902).

"Кар'єра Ругонів".


Е. Золя — французький письмен­ник, теоретик натуралізму. Цикл романів Золя "Ругон-Маккари" — природнича й соціальна історія однієї родини за доби Другої імперії. Роман "Кар'єра Ругонів" як вступ до циклу, визначення в ньому її провідних тем і мотивів.

ТЛ: натуралізм

3

^ Генрік Ібсен (1828—1906).

"Ляльковий дім".


Генрік Ібсен — норвезький пи­сьменник, зачинатель європейської "нової драматургії". "Ляльковий дім" як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п'єсі. Аналітична композиція п'єси. Новаторство Ібсена-драматурга.

ТЛ: зовнішня і внутрішня дія, «нова драма».







2

^ Антон Чехов (1860—1904).

"Чайка".


Чехов—російський письменник. Його еволюція, імпресіонізм пізньої прози і драматургії. А. Чехов та Г. Ібсен. "Чайка" — перша п'єса російської нової драматургії. Життєва мета і суть мистецтва як головні пробле­ми твору. Особливості драматично­го конфлікту та розвитку сценічної дії в п'єсі. Новаторство Чехова-драматурга.




3

^ Джордж Бернард Шоу (1856—1950).

"Пігмаліон".


"Театральна революція" англійсько­го драматурга Шоу, його "драми ідей". Шоу й "ібсенізм". Комедія "Пігмаліон", її міфологічна основа.

Динамізм дії і парадоксальність як невід'ємні риси творчості Шоу. Проблематика й художні особли­вості твору, його "філологічний конфлікт" і соціально-виховна спрямованість. Еліза Дулітл, її шлях від малопривабливої квіткарки-кокні до "чарівної леді". Інтелектуальний характер драматургії Шоу.

ТЛ: інтелектуальна драма.


4

1

ПІДСУМОК


Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу.

ТЛ: верлібр, зовнішня і внутрішня дія, історичний роман, психологічний роман, соціально-психологічний роман, філософський роман.,




Для вивчення напам'ять:


М. Некрасов. "На смерть Шевченка".


^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ 10 КЛАСУ


Учні повинні знати:


найважливіші відомості про історико-культурну добу;

основні літературні напрямки та течії;

головні етапи життєвого й творчого шляху письменників;

сюжет, особливості композиції, системи образів вивчених творів;

жанрові особливості прочитаних творів;

характерні особливості індивідуального стилю письменника;

основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;

тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.


Учні повинні вміти:


вдумливо читати та критично аналізувати програмові твори;

визначити основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів;

характеризувати героїв твору;

виявляти авторську оцінку героїв, подій твору;

характеризувати концепцію та найважливіші особливості поетики художнього твору;

порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій (на рівнях окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);

обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;

складати простий та складний план власного висловлювання;

створювати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

складати план та конспект літературно-критичних статей;

готувати доповідь чи реферат на літературну тему (за декількома джерелами).



^ 11 КЛАС

( 35 год., 1 год. на тиждень)

( 3 год. – тематична атестація; 1 год. – резервний час )




п/п

Кількість

годин


Зміст навчального матеріалу

1

8

^ ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РАННЬО­ГО МОДЕРНІЗМУ

1


1

Модерністські зрушення у фран­цузькій поезії другої половини XIX ст.

^ Шарль Бодлер (1821—1867).

"Альбатрос", "Відповідності", "Гімн красі", "Вечорова гармо­нія", "Моеsta et Errabunda", "Зосередження", "Сопfiteor".

Бодлер — французький поет другої половини XIX ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд, естетичні погляди Бодлера і збірка "Квіти зла".
Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки. Пошуки "сучасної краси", "видобу­вання краси зі зла" в поезії Бодлера. Традиційність і своєрідність розв'я­зання проблеми "поет і натовп" у поезії "Альбатрос". Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугес­тивність вірша "Вечорова гармонія". Тлумачення предметних образів як "видимих знаків" ідей, почуттів, душевних станів ("Відповідності").

ТЛ: символ.

3

^ ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ

1


1


1



Поль Верлен (1844-1896).

"Забуті арієти", "Так тихо серце плаче...", "Тихе небо понад дахом", "Поетичне мистецтво".


^ Артюр Рембо (1854—1891).

"Відчуття", "Моя циганерія",

"П'яний корабель", "Голосівки",

"Рожево плакала зірниця...",

"Вороння".


Стефан Малларме (1842—1898).

"Дар поезії", "Блакить", "Лебідь".


Символізм як літературний напрям останньої третини XIX — початку XX ст. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів. Поняття про символ як основний засіб поетичного самовираження, його трактування французькими символістами: спонтанність з'яви, непроясненість і багатозначність, "підказування" смислів і простір для відгадування. Сугестія (навію­вання) як важливий художній засіб символістської поезії. Зняття інформаційно-розповідної функції поетичної мови.

ТЛ: символізм, сугестія.


3

Оскар Уайльд (1854—1900).

"Портрет Доріана Грея".


Уайльд — письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю. "Портрет Доріана Грея" як осереддя творчості письменника, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелекту­ального роману.

ТЛ: естетизм, інтелектуальна проза, парадокс.

2

10

^ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ТРЕТИ­НИ XX СТ.

1

XX ст. як літературна епоха, гли­бинний переворот в естетиці й художній практиці. Формування нових принципів і структур худож­нього мислення і творчості. Світова література XX ст.: основні етапи та тенденції розвитку. Посилення взаємодії національних літератур. Модернізм і авангард. Реалізм у літературі XX ст.: продов­ження традицій, пошуки нових засобів і форм художнього вира­ження. Взаємодія з модернізмом. Елітарна й масова культура.

ТЛ: авангардизм, модернізм.

2

Франц Кафка (1883—1924).

"Перевтілення ".


Ф. Кафка — австрійський письменник-модерніст.

Своєрідність світобачення і його художнього вираження в оповіданні "Перевтілення". Грегор Замза і його родина.

Особливості стилю Кафки, поєднан­ня реальності й міфотворчості.

ТЛ: міфотворчість, експресіонізм.





1

^ Джеймс Джойс (1882—1941).

"Джакомо Джойс".


Дж. Джойс — ірландський письменник-модерніст, його світоглядні й естетичні позиції. Характерні риси поетики модерністських творів Джойса: "потік свідомості", елемент пародійності та іронізму, яскраво виражена інтертекстуальність. Психологічне есе "Джакомо Джойс", його автобіографічний характер. Самоіронічний присмак назви твору. Ключова лексика і символіка тексту ("театр"—"гра"— "нещирість" — "герб Шекспіра" тощо) та розмаїття його можливих інтерпретацій. Джойс як один із "батьків модернізму.

ТЛ: «потік свідомості», ремінісценція літературна,

інтертекстуальність.

2

^ Томас Манн (1875—1955).

"Маріо і чарівник".


Томас Манн — німецький письмен­ник, антитоталітарний характер його творчості. Напруженість передвоєнної ситуації в Європі і тривожний настрій новели "Маріо і чарівник". Алегоричність і пара­лелізм у творі (гіпнотична влада чарівника над натовпом і маніпу­ляції тоталітарних режимів свідомі­стю людей). Віра письменника в здатність особистості до збережен­ня свого "я". Бунт Маріо як вісник звільнення народів світу від загро­зи тоталітаризму.

4

^ Михайло Булгаков (1891—1940).

"Майстер і Маргарита".


М. Булгаков — російський письмен­ник. "Майстер і Маргарита" як вершина його творчості. "Магічний реалізм" роману. Часові прошарки в творі, художні засоби їхньої зв'язності. Особливості композиції твору Булгакова — "роман у романі». Реальне та ірреальне в творі. Булгаков і Київ.


3

10

^ ГЛИБИННІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ ПОЧАТКУ XX ст.



5

Із західноєвропейської поезії.


Глибинні зрушення в поезії XX ст. Творення нової поетичної метамо­ви. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст.


^ Райнер Марія Рільке (1875-1926).

"Згаси мій зір...", "Осінній день", "Гетсиманський сад", "Орфей, Еврідіка, Гермес", "Ось дерево звелось...".


Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р. М. Рільке. Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом.

Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості.


Ґійом Аполлінер (1880—1918).

"Лорелея", "Міст Мірабо", "Пісня нелюбого", "Зарізана голубка й водограй".


Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на сим­волізм, звернення до реального, предметно-чуттєвого і його виражен­ня "прямим словом". Зміна позиції щодо життя, утвердження активно-творчого ставлення до нього.


^ Федеріко Гарсіа Лорка (1898—1936).

"Про царівну Місяцівну", "Балада про чорну тугу", "Гітара", "Газела про темну смерть", Касида про сон під зорями".


Іспанський поет Гарсіа Лорка, його міфопоетика. Синтез у творах митця міфології і фольклору з поетикою модернізму. Персоніфіка­ція природних сил і стихій.

ТЛ: модернізм, авангардизм.





5

"Срібна доба" російської поезії, її модерністські й авангардистські течії.


Олександр Блок (1880—1921).

"Вітер далекий навіяв...", "Не­знайома", "Весно, весно, без меж і без краю...", "Скіфи".

Своєрідність символізму в російській поезії. О. Блок — найвидатніший поет російського символізму.


^ Анна Ахматова (1889-1966).

"Довкола жовтий вечір ліг", "Дав мені юнь ти сутужную", "Реквієм".

Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у творчості Анни Ахматової. Пізня поезія поетеси ("Реквієм"). Анна Ахматова і Україна. Футуризм як авангардистська літературна течія, його естетичні засади. Епатажність, радикальний розрив із літературною традицією, сміливий формальний експери­мент, пошуки нових засобів худож­ньої виразності як характерні риси поезії футуризму.


^ Володимир Маяковський (1893-1930).

"А ви змогли б?", "Послухайте!", "Лілічко! Замість листа".

В. Маяковський — лідер російсько­го футуризму, його непересічна поетична обдарованість. Трагічна доля поета.


^ Борис Пастернак (1890—1960).

"Про ці вірші", "Визначення поезії", «По стіні збігали стрілки...", "Зимова ніч".

Пастернак і російський футуризм, неоднозначність стосунків поета з футуризмом. Еволюція поезії Пастернака.

ТЛ: символізм, футуризм, акмеїзм.

4

2

^ НОВАТОРСТВО В ДРАМАТУРГІЇ

2

Бертольт Брехт (1898—1956).

«Життя Галілея".

Б. Брехт як драматург-новатор. "Епічний театр" Брехта, його теоретичні засади й творча практи­ка. Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі "Життя Галілея". Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми.


5

1

ПІДСУМОК

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріа­лу.

ТЛ: авангардизм, акмеїзм, експресіонізм, імпресіонізм, інтертекстуальність, модернізм, оповідання-міф, ремінісценція, «потік свідомості», символ, символізм, футуризм



Для вивчення напам'ять


Ш. Бодлер. Вірш (за вибором учня).

1-2 вірші поетів-символістів (за вибором учня).

1-2 вірші поетів початку XX ст. (за вибором учителя).



^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ 11 КЛАСУ


Учні повинні знати:


основні особливості історико-культурної доби;

основні літературні напрямки та течії;

головні етапи життєвого та творчого шляху письменників;

сюжет, особливості композиції, систему образів;

жанрові особливості прочитаних творів;

естетичне, загальнолюдське і конкретно-історичне значення вивчених творів;

характерні особливості стилю письменника;

основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;

тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.


Учні повинні вміти:


вдумливо читати і критично оцінювати художні твори;

розгорнуто пояснювати й обговорювати внутрішній світ героя у єдності його світоглядних та ціннісних чинників; порівнювати героїв твору (або різних творів);

аналізувати художні твори в єдності змісту та форми;

виявляти авторську позицію;

порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій;

обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;

складати простий і складний план;

готувати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

складати план і конспект літературно-критичних статей.




КЛАС

( 35 год., 1 год. на тиждень)

( 3 год. – тематична атестація; 2 год. – резервний час )




п/п

Кількість

годин


Зміст навчального матеріалу

1

1

^ ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ СЕРЕДИ­НИ ДРУГОЇ ПОЛ. XX ст.

Світова література другої половини XX ст. Розвиток існуючих і виник­нення нових літературних напрямів, течій і тенденцій. Постмодернізм, його теоретичні засади й художня (літературна) практика.


2

4

^ З АНГЛОМОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

3

Ернест Міллер Хемінгуей (1899-1961).

"Старий і море ".


Творчий шлях Е. Хемінгуея, амери­канського письменника, лауреата Нобелівської премії, особливості його поетики й стилю. "Старий і море" — повість-притча про людину. "Життєподібний" сюжет і філософсько-символічний зміст твору. Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози

XX ст.

ТЛ: повість-притча.

1

Вістен Гью Оден (1907—1973).

"Куди ж ти, куди?..", "1 вересня 1939 року", "В музеї образотвор­чого мистецтва", "Популярний життєпис".


В. Г. Оден — один з найбільших англомовних поетів XX ст. Широта тематичного і жанрово-стильового діапазону поезії Одена. Єкзистенційна конкретика поезій і при­сутність глибинних буттєвих про­блем. Висока поетична майстерність Одена.


3

4

^ З ФРАНЦУЗЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2

Альбер Камю (1913—1960).

"Чума".

А. Камю — французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм. Метафізика абсурду і етика трагіч­ного стоїцизму в романі "Чума". Проблема вибору людини в ме­жовій ситуації та відповідальності за цей вибір, Композиція і стиль твору.

ТЛ: екзистенціалізм.





2

^ Ежен Йонеско (1912—1988).

"Носороги».


"Драма абсурду" у французькій літературі другої половини XX ст., її авангардистський характер. Е. Йо­неско—її талановитий представник. Своєрідна переоцінка цінностей сучасної цивілізації і виявлення їх абсурдності. Гротесково-сатиричне зображення в "Носорогах" "омасовлення людей», перетворення їх на "бедлам нелюдів", що загрожує цивілізації й культурі. Образ Беранже і проблема обстоювання особис­тості, збереження людського в людині. Антитоталітарний підтекст п'єси.


4

3

^ З НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

3

Генріх Белль (1917—1985).

"Більярд о пів на десяту".

Життєвий і творчий шлях письмен­ника. Сучасність і недавнє минуле в романі "Більярд о пів на десяту". Монологічна структура роману і перехрещення часових площин. Християнські мотиви в романі, їх трактування в моральному ключі ("агнці" й "буйволи"). Гуманістич­ний пафос твору, утвердження найвищої і безумовної цінності людини.

5

2

^ З ЯПОНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2

Кавабата Ясунарі (1899—1972).

"Тисяча журавлів".

Відомий письменник, лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі "красою Японії народже­ний". Відображення національної етики та естетики в романі. Гармо­нія людини і природи — одна з головних проблем твору. Вишукана простота стилю письменника.

ТЛ: індивідуальний стиль письменника.

6

2

^ З ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2

Габріель Гарсіа Маркес (нар. 1928).

"Сто років самотності"

Г. Гарсіа Маркес — відомий колум­бійський письменник, лауреат Нобелівської премії. Органічне поєднання буденного й фантастич­ного як характерні риси "магічного реалізму" в романі Г. Гарсіа Маркеса "Сто років самотності". Пробле­матика та система образів твору. Родина Буендіа у художньому часі й просторі твору.

ТЛ: «магічний реалізм».

7

1

^ З РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ




1

Олександр Солженіцин (1918 - 2008).

"Матрьонин двір".

Життєвий і творчий шлях О. Солженіцина. Оповідання "Матрьонин двір", автобіографічні мотиви й широта узагальнень у ньому. Образ головної героїні й проповідницький пафос твору.

8

2

^ ІЗ СЕРБСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ




2

Милорад Павич (нар. 1929).

"Дамаскін" (або інший твір за вибором учителя).

Серб М. Павич —"перший пи­сьменник третього тисячоліття". Втілення в оповіданні "Дамаскін" рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору на двох його "перехрестях" (зокрема на комп'ютері) як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, "відмови від монопольно­го права автора на істину". Інтен­сивне використання фактів візан­тійської та поствізантійської культури ("віртуальний історизм").

ТЛ: постмодернізм.

9

3

^ ІЗ НОВІТНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ




3

Сучасний літературний процес: співіснування і взаємодія різних стилів, напрямів, течій. "Втеча культури на університетські кафед­ри", виживання і конкуренція художньої літератури з "відео", "мультимедіа", Інтернетом та іншими реаліями сучасності: "від Інтернету до Гуттенберга" (У. Еко). Помітні сучасні літературні явища: творчість Річарда Баха, Патріка Зюскінда, Пауло Коельо, Італо Кальвіно, Мілана Кундери, Харукі Муракамі та ін.




10

8

^ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬ­НОГО МАТЕРІАЛУ КУРСУ "ЗАРУ­БІЖНА ЛІТЕРАТУРА"

2


2


2


2

Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури античності, Середньо­віччя та Відродження.


Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури XVII ст. (бароко, класи­цизм); XVIII ст. (Просвітництво), доби романтизму (перша половина XIX ст.).


Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури XIX ст. (реалізм), а також межі XIX— XX ст. (ранній модернізм, авангард).


Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури XX ст., а також межі XX— XXI ст., сучасної літератури.



^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ 12 КЛАСУ


Учні повинні знати:


основні особливості історико-культурної доби;

основні літературні напрямки та течії;

головні етапи життєвого та творчого шляху письменників;

сюжет, особливості композиції, систему образів;

жанрові особливості прочитаних творів;

естетичне, загальнолюдське, історичне значення вивчених творів;

характерні особливості стилю письменника;

основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;

тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.



Учні повинні вміти:


вдумливо читати і критично оцінювати художні твори;

розгорнуто пояснювати й обговорювати внутрішній світ героя у єдності його світоглядних та ціннісних чинників; порівнювати героїв твору (або різних творів);

аналізувати художні твори в єдності змісту та форми;

виявляти авторську позицію;

порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій;

обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;

складати простий і складний план;

готувати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

складати план і конспект літературно-критичних статей.




^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Головним завданням викладання предмета є літературна освіта, розвиток гуманітарної культури та творчих здібнос­тей учнів, виховання в них національних світоглядних орієн­тирів, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися з тво­рами мистецтва слова та свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Об'єктом вивчення літератури є художній твір, його есте­тична природа та духовно-етична сутність. Такий спектр завдань потребує цілісного підходу до ви­вчення кожного літературного твору, організації його ана­лізу в єдності змісту й форми. Під час вивчення літератури вчитель має чітко визначити основні та другорядні знання, дібрати аналогічні факти в інших видах мистецтва, застосу­вати такі засоби і прийоми роботи, які найефективніше роз­крили б художню своєрідність твору.

Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід роз­глядати не як самоціль, а лише як один із засобів визначення , своєрідності авторської поетики. Аналіз художнього твору має спиратися на текст та докладний розгляд основних епізодів, виразне читання уривків, окремих творів тощо.

На уроках літератури домінуючою формою навчання здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, оцінювати. При цьому й відбувається перевірка та оцінювання навчальних досягнень учнів і рівні їхньої компетентності, тобто поточне оцінювання знані та вмінь. Під час такого оцінювання обов'язковим має стати контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту, перевірка виконання зазначених у програмі видів усних та письмових робіт.

Основною структурною одиницею кожного навчального предмета є тема, передбачена навчальною програмою. Під час тематичного оцінювання кількість балів, яку отримує учень, має визначати рівень опанування ним кож­ної конкретної теми.


0951612016358161.html
0951751325294810.html
0951803962369763.html
0951877447666064.html
0951953679311311.html